Религиозные подборка.

ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ: У ПОШУКАХ УТОПІЇ
Якою має бути ідеальна християнська громада? Напевне такою, що відповідає вимогам Євангелія: громада, що живе однією родиною, все майно спільне, ніхто нічого не вважає своїм, перебуває у постійній молитві і пості, чесній праці. Всі об’єднані спільною любов’ю один до одного. Це є опис православного монастиря, еге ж? Але невже тільки монастирі можуть бути ідеальними християнськими громадами? Що робити сімейним християнам? Невже не можна організувати щось на кшталт монастиря для сімейних християн? Адже ні сучасні православні громади, ні протестантські –вимогам до ідеальної громади не відповідають: у них немає відречення від будь-якої власності, рівної любові до всіх братів і сестер такої ж, як всередині власних родин.
Історія знає спроби створення таких ідеальних громад:
1. Катари ХІІ – ХІV ст. або ще альбігойці: https://www.youtube.com/watch?v=pmIwkQPT0lM
2. Анабаптисти XVI ст.: https://pikabu.ru/.../anabaptistskiy_taler_ili_pervoe...
3. Менноніти – протестантська течія, що розвинулася з анабаптизму, мали свої поселення в Україні (Молочанський колоністський округ): https://chort.square7.ch/Buch/besnos1.pdf..., наразі в Україні діють 3 громади меннонітів; сучасні поселення меннонітів є в Америці, зокрема, крупна громада у Белізі (12 тис.), в Аргентині: https://staffi.livejournal.com/84262.html...
4. Аміші – споріднені з меннонітами вихідці з анабаптизму, наразі проживають переважно в Америці, де їх нараховують близько 350 тис: https://www.youtube.com/watch?v=aaHIEZkeTF4
5. Гуттерити – ще одні вихідці з анабаптизму, що наразі мають свої поселення у США і Канаді: https://www.youtube.com/watch?v=g-2WOTj7e9k
6. Брудерхофи – ще одні вихідці з анабаптизму, що виникли 100 років тому у Німеччині, наразі нараховують 23 громади по всьому світу: https://www.bruderhof.com/
7. Шейкери – протестантська течія, що виникла у XVIII ст. і мала поселення в Америці, наразі занепала: https://www.smithsonianmag.com/.../there-are-only-two.../
8. Євангельські комуни на початку існування СРСР: https://baptist.org.ru/read/article/94563
9. Гілка Давидова – відгалуження адвентистів у США: https://wrldrels.org/2016/02/25/branch-davidians-2/
10. Євангельські спільноти в Нідерландах: https://www.elim.nl/
11. Українські кашкетники – мають поселення в Івано-Франківській і Тернопільській областях: https://risu.ua/kashketniki-z-nad-dnistra-hto-voni_n88273
12. Католицькі поселення: https://www.nomadelfia.it/
13. Протестантські громади-поселення, що наразі створюються у Росії: https://andretugov2020.livejournal.com/4359.html
14. Поселення російських старообрядців: https://iz.ru/.../mezhdu-mirom-i-taigoi-kak-zhivut...
15. Різноманітні нехристиянські комуни: кібуци, рух дауншифтинґу: https://svoi.city/.../yak-zhive-hristiyanska-komuna-v...
16. Хрестовоздвиженське трудове братство – мабуть перший в історії експеримент православної християнської комуни, проведений в Україні у селі Воздвиженське у Сумській області Миколою Неплюєвим з 1889 – до 1924 року: https://www.yampil.info/archives/11688.html
17. Православні поселення, що зараз утворюються у Росії: https://www.idelreal.org/a/29823010.html...
https://www.rusobschina.ru/2010.../660-2010-11-24-04-12-50
Україна має чудові умови для створення християнських громад-поселень: велика кількість покинених сіл із залишеними домівками дає можливість обрати будь-яке з них для цієї мети. То чому ПЦУ не створити такі православні поселення для сімейних мирян? Пропоную концепцію такої ідеальної громади-поселення.
КОНЦЕПЦІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ГРОМАДИ-ПОСЕЛЕННЯ ПЦУ
1. Громада живе в одному комплексі забудови однією християнською родиною, у якій всі брати і сестри об’єднані спільною вірою і любов’ю. Любов має бути однакова як до членів своєї родини – так і до інших братів і сестер у Христі.
2. Кожен член громади повністю посвячує себе Богові, зрікається себе, світу і всього що в світі, всіх принад і задоволень цього світу, офірує себе цілковито Богові. Разом з тим, не передбачається ніяких довічних обітниць, як у чернецтві: вхід до громади і вихід з неї завжди є вільним. Людина у будь-який момент може передумати і покинути громаду.
3. Громада відкрита для трудників: тимчасових мешканців, які бажають пожити у громаді деякий час (наприклад під час відпустки) для зайняття духовними практиками богопосвяченого життя.
4. Кожен член громади навчається духовним практикам ісихазму: невпинної молитви, медитації: під час роботи належить постійно молитися.
5. У громаді заборонені: алкоголь (крім вина для потреб євхаристії), тютюн, наркотики, зброя, м’ясо, риба, телевізори, мобільні телефони, комп’ютери.
6. Відсутня приватна власність: все майно громади є спільним, ніхто нічого не вважає своїм. Кожен відмовляється мати що-небудь у своїй власності. Є лише один банківський рахунок громади через який провадяться всі господарські розрахунки для потреб громади.
7. Громада очолюється православним священиком. Священиків може бути кілька, якщо громада велика і виникає потреба відправляти молитви одночасно у кількох місцях.
8. Громада дотримується суворого посту згідно з чернечим статутом: їдять лише один раз на день після вечірньої служби всі продукти рослинного походження, а також мед, молоко, сир, яйця. У вихідні (субота та неділя) і святкові дні дозволяється триразове харчування. У середу та п’ятницю та в часі посту – тільки продукти рослинного походження за чернечим статутом. Перший і останній тижні Великого посту – повне утримання від їжі. Також один тиждень утримання від їжі у кожен з трьох інших постів – Петрівський, Успенський і Різдвяний. Тиждень утримання від їжі проводиться у повній посвяті Богові і невпинній молитві – в цей час ніяких господарчих робіт не здійснюється, крім найнеобхідніших.
9. Розпорядок дня:
- прокидаються удосвіта і здійснюють ранішні молитви, після чого збираються до церкви на ранню, яка служиться удосвіта з таким розрахунком, щоб слова «Слава Тобі, що показав нам світло» припадали на час одразу після сходу сонця;
- після ранньої служби служиться літургія, на якій всі причащаються щоденно;
- після літургії служить служба третьої години;
- проповідь священика;
- у будні дні всі розходяться на свої роботи, практикуючи неперестанну молитву, а у святкові та вихідні – спільна трапеза (агапа) з молитвою, спів псалмів, молитва на вервиці, медитація, читання духовної літератури та інші духовні практики;
- о 12.00 всі збираються до церкви на службу шостої години;
- після цього у будні дні всі повертаються до роботи, а у святкові та вихідні – обід з молитвою, духовні практики, спів;
- о 15.00 всі збираються до церкви на службу дев’ятої години, після якої розходяться на роботу у будні дні, а у святкові та вихідні – займаються читанням, співами духовних пісень, іншими духовними практиками;
- вечірня служба починається з таким розрахунком, щоб на спів «Світло тихе» вже сутеніло і запалювалося світло;
- після вечірньої служби спільна вечеря з молитвою;
- далі служиться повечір’я;
- після цього всі розходяться по домівках, читають вечірні молитви і відходять до сну.
10. Практикують і інші богослужіння за заведеним церковним колом: нічне чування (служба цілу ніч), акафісти, канони, молебни, молитва на вервиці, Ісусова молитва, медитація, духовний спів, хресна дорога тощо. Нічне чування обов’язково служиться одну ніч на тиждень: із суботи на неділю, а також перед церковними святами.
11. У господарстві роботи розподіляються за потребами громади: сільське господарство, будівництво, ремесла, прибирання, прання, готування їжі, виховання дітей, навчання, має бути свій лікар, все що необхідне для автономного виживання громади. Якщо є надлишки – вони можуть продаватися, щоб заробляти гроші для потреб громади.
12. Поселення є сімейним, тому у ньому проживають і одружені, і неодружені, а також діти. Для дітей передбачається веселе і радісне дитинство повне ігор, розваг, навчання – для них не передбачається такого суворого життя. Їх привчають до духовного життя поступово.